Заповіт
1.Як умру, то поховайте
Мене на могилі,
Серед степу широкого,
На Вкраїні милій,

2.Щоб лани широкополі,
І Дніпро, і кручі
Було видно, було чути,
Як реве ревучий.

3.Поховайте та вставайте,
Кайдани порвіте
І вражою злою кров'ю
Волю окропіте.

4.І мене в сем'ї великій,
В сем'ї вольній, новій,
Не забудьте пом'янути
Незлим тихим словом.

Traduction d'Eugène Gillevic du poème de Taras Chevtchenko.

Zapovit. Le Testament

1.Quand je serai mort, mettez-moi
Dans la terre qui sert de tombe
Au milieu de la plaine immense,
Dans mon Ukraine bien-aimée,

2.Pour que je voie les champs sans fin,
Le Dniepr et ses rives abruptes,
Et que je l'entende mugir.

3.Vous, enterrez-moi, levez-vous,
Brisez enfin, brisez vos chaînes,
La liberté, arrosez-là
Avec le sang de l'ennemi.

4.Plus tard dans la grande famille,
La famille libre et nouvelle,
N'oubliez pas de m'évoquer
Avec des mots doux et paisibles.